Нотатки публічного діалогу "Перспективи розвитку зелених енергетичних спільнот в Україні" 14.09.2023
Євгенія Чоботова,
Представниця економічного відділу Посольства ФРН в Україні, м. Київ.
"Після початку повномасштабної війни стало зрозуміло, що зелена енергетика – це не лише про екологічність, захист довкілля, про вичерпність ресурсів, але і просто про виживання. Тому в цьому році Німеччина надає особливу підтримку енергетичному сектору України, акцент робиться на зелену енергетику".
Про енергетичні спільноти: закордонний досвід та можливості впровадження в Україні
Марцеліна Голембєвска, незалежна експертка міжнародних енергетичних ринків. Республіка Польща
"Є два українських слова, які необхідно вивчити і не забувати – це громада і спільнота. Громада – це група людей, об’єднаних однією ціллю і адміністративною територією, вона якраз ідеальна, щоб щось правильне задумати і зробити разом. А спільнота, це саме та група людей, які об’єднані спільною метою. І ці два слова особливо важливі у контексті декарбонізації, у руслі якої тепер розвивається європейська економіка і прагне розвиватися економіка України".
- У Європі кліматична політика давно перетворилася у економічну політику. Для Європейського Союзу кліматична політика – це кліматичний задум, який перетворився в основний задум економічного зростання.
- Драйвером декарбонізації – є енергетика і зміни в енергетиці. В центрі уваги енергетики є зміщення уваги донизу, на локальний рівень, до локальних ініціатив. Це зміщення відповідальності за енергетичну безпеку. Широке застосування локальних джерел генерації – це елемент енергетичної безпеки.
- Енергетичні спільноти в Європі мають великий досвід. Енергетичні кооперативи, наразі, наймолодші. В Україні поки що немає такого досвіду, тут громадянське суспільство лише активно розвивається.
- Український споживач звик, що якщо сам нічого не зробить, то нічого не буде. Але є сильне бажання змін і енергія молодого громадянського суспільства. Це хороший початок для розвитку енергетичних спільнот та енергетичних кооперативів.
Презентація результатів фокус-групового дослідження
«Фінансові, технічні та законодавчі аспекти створення енергетичних спільнот в Україні»
Наталія Зайцева-Чіпак, директор дослідницької компанії СОЦІОІНФОРМ, м. Львів
- Задача фокус-групового дослідження зібрати якомога більше різних аспектів, щоб зрозуміти, в якому стані перебуває в Україні створення енергетичних спільнот, і що потрібно зробити, щоб вони створювались більш активно.
- Енергетична безпека розглядається у кількох аспектах: зростання енергетичної автономії, зниження залежності від імпортованих енергоносіїв, які становлять суттєву частку витрат експортного балансу, підвищення конкурентоспроможності підприємств за рахунок зменшення витрат на електроенергію, зменшення викидів СО2.
- Експерти визначили певні ризики і бар’єри енергетичного переходу. Існує думка, що зелена енергетика може розбалансувати національну енергетичну систему, тому що вона продукує енергію в той період, коли енергію споживають менше, наприклад, влітку і вдень. Але цих ризиків можна уникати за допомогою правильних рішень.
- Енергетичні спільноти мають ряд переваг, і основна – гарантоване енергозабезпечення. Другий фактор – це економія коштів. А також додаткові робочі місця, податки в бюджет громади, зменшення викидів СО2 і репутаційні здобутки.
Топ-3 бар’єри створення енергетичних спільнот: брак фінансових ресурсів, відсутність у громадах відповідних людських ресурсів: проєктних менеджерів, технічних фахівців, низький інтерес пересічних мешканців до створення енергетичних спільнот, через: низьку поінформованість про феномен, потенційну вигоду від їх створення, брак соціального капіталу (вміння домовлятись і довіряти).
- Серед основних проблем на рівні держави: відсутність активних зусиль держави з підтримки енергетичних спільнот, недостатня адаптованість законодавства під потреби створення енергетичних спільнот.
- У процесі імплементації перебуває Законопроєкт 9011-д. Він є доволі прогресивним, але вступить у дію після 2025 року.
Зелений курс Вінниці
Янна Чайковська, КП “Інститут розвитку міст” Вінницької міської ради, м. Вінниця
- У Вінниці досить добре працює стратегічне планування. Є два довгострокові стратегічні документи, які пояснюють, в тому числі, і перехід на зелену енергетику і певні зелені практики. Це концепція інтегрованого розвитку до 2030 року, а також стратегія Вінницької територіальної громади до 2030 року.
Вінниця – перше місто в Україні, яке отримало європейську енергетичну відзнаку у співвпраці зі швейцарською конфедерацією у проєкті 2012-2019 рр.
- Для Європейського Союзу зелений курс став знаком дорівнює між кліматом та економікою. Вінниця також затвердила в січні 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення, дорожню карту заходів аби прийти до кліматичної нейтральності. Зелений курс розглядається як основна база для відновлення міста.
Нововведення в державному регулюванні ринку відновлюваної енергетики
Сергій Кравчук, директор KNESS Energy. м. Вінниця
- Новоприйнятий Закон 3220 є достатньо прогресивним і значно лібералізує роботу відновлювальних джерел енергії загалом, і саме розподіленої генерації, зокрема. Цим законом вдосконалено умови підтримки вже існуючих виробників, які працюють за зеленим тарифом, та передбачена можливість реалізації електроенергії за принципом ринкової премії, можливість продажу електроенергії на оптовому ринку, постачальнику електроенергії, або трейдеру, або кінцевому споживачу в рамках оптового ринку, і разом з тим, отримання надбавки, яка вираховується як різниця між зеленим тарифом і ринковою ціною реалізації. Передбачений чіткий механізм, за яким буде розраховуватися ця ринкова ціна.
- Єдине не закрите питання – це розроблення регуляторної бази і тут варто відзначити, що регулятор НКРЕКП активно співпрацює і вже запропонувало проєкти постанов щодо затвердження ліцензійних умов діяльності з розподілу електричної енергії малою системою розподілу, а також діяльності з агрегації.
- Агрегація – це новий ліцензований вид діяльності на ринку електроенергії, який передбачає задіяння активних споживачів, тобто споживачів із власною генерацією або з власними установками зберігання енергії. Їх задіюють для надання послуг із балансування оператору системи передачі. Таким чином ця генерація стає більш проактивною і має можливість додатково заробляти кошти на наданні послуг оператору системи передач.
- Законом врегульовано наболіле питання – можливості реалізації надлишків генерації у зовнішні електричні мережі. Тепер споживач має право таку електричну енергію продавати і отримувати за це кошти.
- Нововведенням стане потужна лібералізація приєднання споживачів індустріальних парків. Створиться достатньо потужний осередок енергоспоживання у вигляді споживачів індустріального парку і генерації, яка планується до розміщення безпосередньо поруч з центром споживання.
Проблемні аспекти та перешкоди у розвитку “зелених” енергетичних спільнот
Костянтин Криницький, керівник енергетичного відділу ГО «Екодія», м. Київ
- Після повномасштабного вторгнення, коли цілеспрямовано руйнується енергетична система України, трендом стала фраза про децентралізовану генерацію. Зелена енергетика нарешті починає пріоритизовуватися. І це вже не питання зміни клімату, чи зменшення шкідливих викидів, а це більше про енергетичну безпеку громад. Почало змінюватися сприйняття простих людей. Але все поки залишається на етапі слоганів, бо реальної зрозумілої стратегії розвитку відновлювальної енергетики на державному рівні немає.
- Складно говорити про розвиток енергетичних спільнот і взагалі відновлювальної енергетики без питання вирішення тарифів, приведення їх до ринкового ціноутворення. Це якраз може відкрити дуже багато дверей для розвитку відновлювальної енергетики. Якщо це робити поступово і розумно, передбачаючи перші кроки фіксування конкретних пільг для реального населення, яке цього потребує, це дасть сильний поштовх для розвитку відновлювальної енергетики.
- Необхідні системні рішення. Один із шляхів – зміна будівельних стандартів, щоб не можна було побудувати лікарню, школу, інші соціальні об’єкти без встановлення, наприклад, сонячних панелей. Треба думати більш широко, на рівні держави. Це може стимулювати появу нових об’єктів ВДЕ.
Благодійна Ініціатива Німеччини з відновлення комунального господарства України за рахунок сонячної енергетики
Стелла Шонвізнер, підприємиця у сфері відновлюваної енергетики, та співзасновниця ініціативи Repowering Ukraine, Німеччина
- Німеччина має розвинену енергетичну систему і великі напрацювання у сфері ВДЕ. Одна з перших країн, де активно використовуються сонячні станції. Є багато сонячних модулів, що мають нижчу потужність у порівнянні із новими станціями. Німецькі підприємства здійснюють демонтаж станцій меншої потужності і передають ці модулі, інвентори і комплектуючі до них для українських громад і комунальних підприємств безкоштовно. Вже передано на благодійних засадах більше 400 інверторів та сонячних модулів для громад Житомирщини і Сумщини.
Особливості популяризації та державного стимулювання розвитку “зелених” енергетичних спільнот
Михайло Ганчук, генеральний директор ТОВ “Промавтоматика-Вінниця”, м. Вінниця
- Потужним стимулюванням розвитку «зелених» енергетичних спільнот є мотивація.
Чим мотивує держава?
Держава щось дає у вигляді грнатів, дотацій, пільг, тарифів – це гарна мотивація, ми всі її хочемо.
Друга мотивація – це коли держава щось забирає: регулювання, норми, стандарти, квоти – це теж мотивує.
Третя функція – це інформування.
- У різних країнах є свій досвід мотивації. Кількість і види мотивації залежать від того, наскільки держава задоволена розвитком цього напрямку.
В Україні є наскільки потужна мотивація, що додатково її розвивати з боку держави у сфері ВДЕ ніхто не буде, тому що у людей і так достатньо причин будувати сонячні, вітрові чи гідро- електростанції. Функція держави підготувати грунт. Не треба чекати, що щось з’явиться і держава буде давати кошти. На прикладі СЕС – основна мотивація для клієнтів – економія електроенергії, а це підвищення конкурентоспроможності підприємств, нижча собівартість продукції.
Успішний кейс Северинівської громади
Олег Левченко, директор з розвитку ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», м. Вінниця
- Соціальний капітал це не просто про довіру, це про успішну та ефективну взаємодію. А енергетичні спільноти – це про тривалу співпрацю. Малі спільноти готові працювати. У нас не лідерів не вистачає, а господарів, які візьмуть на себе відповідальність за тривалий успішний результат.
- Вінниччина через надзвичайну кількість газифікованих населених пунктів, має надлишок біомаси у лісах. Досвід Северинівської громади, яка перейшла на ВДЕ і повністю незалежна від газу, показує, що можна ефективно працювати.
- Зелена енергетика – це про зелену економіку. Треба займатися трансформацією енергетики і економіки. Треба шукати рішення. Одне з них – кооперативні зелені центри.
- 50 % переробки сільськогосподарської продукції – це енергія. Сталість – це безпека, продуктова і енергетична. На Вінниччині ми можемо використовувати всі види енергії. Найбільша проблема – відсутність соціального капіталу.
- Ми або будуємо зелену економіку, або імітуємо. Державі не вигідні малі кооперативи.
- Спочатку спільнота – результат – а потім енергетична.
Прогама заходу тут.
Відеотрансляцію заходу можна переглянути тут.